Media Systems

Одна з головних змін у digital-маркетингу: ми більше не залежимо від кліків, щоб зрозуміти, чи спрацювала реклама. Сучасні інструменти дозволяють відстежити реакцію користувача навіть після пасивного перегляду банера – і саме це відкриває новий рівень точності медіапланування. Аналітика поведінки відбувається протягом двох тижнів після контакту з рекламою. Навіть якщо користувач не натиснув на банер, система фіксує його подальшу поведінку: чи повернувся він на сайт чи в додаток, чи взаємодіяв із брендом на інших платформах. Таким чином стає можливим оцінити «мовчазну зацікавленість» – те, що раніше залишалось невидимим. Для бізнесу це означає значно більше, ніж просто CTR. Аудиторія сегментується за реакцією, формується звіт із відкладеним попитом, офлайн-результатами та реальним ROI. Такий підхід дозволяє не просто підрахувати перегляди, а зрозуміти вплив реклами на конкретні дії споживачів. Маркетологи отримують повну картину ефективності: які канали працювали краще, які креативи викликали повернення, а де бюджет було витрачено даремно. Рішення більше не базуються на припущеннях – тільки на поведінкових даних. Технологічна основа такого аналізу – поєднання Big Data між телекомом та системою переглядів, що дозволяє моделювати поведінку користувачів на різних платформах. Інструмент працює з усіма джерелами трафіку, окрім Meta, і надає можливість бачити реальний вплив digital-кампаній на бізнес-результати. Перевага майбутнього полягає не лише у великій кількості даних, а у правильному розумінні того, що стоїть за ними. Media Systems – будуємо медіапланування на поведінці, а не припущеннях. media-systems.ua

Зміна харчових звичок українців дедалі більше відображає соціально-психологічний стан суспільства. За останній рік головним чинником впливу залишається підвищення цін на продукти — 62% респондентів відзначають саме цей фактор. Він безпосередньо формує нову культуру споживання — відмову від зайвих витрат, пошук акцій та перехід на більш економні бренди. На другому місці — зменшення доходу (47%), що підсилює тренд раціональності: українці все частіше роблять покупки із чітким планом і відмовляються від імпульсивних рішень. Однак фінанси — не єдиний рушій змін. Майже половина опитаних (46%) назвали стрес і емоційне виснаження ключовими причинами зміни раціону. А ще 39% зазначають, що порушення режиму дня та сну безпосередньо впливає на їхнє харчування. Найвразливішими до таких чинників виявилися жінки та люди віком 55+ — саме вони частіше повідомляють про зміни у поведінці під впливом тривожності, повітряних тривог або перевтоми. Серед додаткових факторів — повітряні атаки (31%), тривалі блекаути (27%) та зростання навантаження на роботі (26%). Усі вони формують нову реальність, де харчування стало не лише питанням звички, а й способом адаптації. Media Systems аналізує поведінкові тенденції споживачів в Україні, допомагаючи брендам глибше розуміти зміни у споживанні й адаптувати маркетингові стратегії до нових реалій. Детальніше: media-systems.ua

Сьогодні аудиторія українського інтернету налічує 25,8 млн користувачів — це майже кожен другий житель країни у віці від 14 до 70 років. Вона рівномірно розподілена за статтю: 50% чоловіків і 50% жінок, що підтверджує універсальність цифрового простору як середовища для комунікації, навчання та розваг. За віковими групами найактивнішими користувачами є українці віком 26–45 років (46%), які формують основну частину цифрової економіки — працюють онлайн, споживають контент і здійснюють покупки в інтернеті. Молодь до 25 років становить 16%, тоді як частка старших користувачів (46–70 років) поступово зростає й уже сягає 38%. Щодо географії, 52% користувачів проживають у містах із населенням понад 100 тисяч, ще 25% — у менших містах, і 23% — у сільській місцевості. Це свідчить про розширення цифрової доступності, особливо завдяки розвитку мобільного інтернету. У середньому домогосподарство інтернет-користувача складається з 2,74 осіб: 33% живуть удвох, 26% — утрьох, а 30% — у великих родинах із чотирма і більше людьми. Така структура впливає на споживання контенту, адже пристрої та підписки часто використовуються спільно. Інтернет в Україні перетворився на основний медіаканал, що об’єднує різні покоління, стилі життя та інформаційні звички. Media Systems досліджує український медіапростір, аналізує тенденції споживання контенту та допомагає бізнесу ефективно працювати з аудиторією. Детальніше: media-systems.ua

У 2025 році українці ще більш критично оцінюють інформаційне середовище, і дедалі частіше помічають поширення фейкових новин саме у соціальних мережах. Їх назвали джерелом дезінформації 58% респондентів — на 5% більше, ніж торік. Це підтверджує, що платформи, які формують стрічку новин за алгоритмами персональних уподобань, залишаються головним каналом, де правдивий контент змішується з сумнівним. На другому місці — месенджери (45%), зокрема закриті канали в Telegram чи Viber, де відсутні механізми перевірки фактів і контроль за першоджерелами. Цей формат комунікації, з одного боку, створює відчуття приватності, а з іншого — відкриває шлях для швидкого поширення неперевіреної інформації. Телебачення також залишається у фокусі недовіри: 27% українців вважають, що саме там зустрічається найбільше маніпуляцій або однобічних інтерпретацій. Водночас частка тих, хто сумнівається у достовірності інтернет-ЗМІ, становить 21%. Менш схильними до підозр є радіо та друковані видання — їх назвали лише 5–8% опитаних, що демонструє відносно високий рівень довіри до традиційних форматів. Такі результати свідчать: споживачі стали уважнішими до контенту, але водночас стикаються з інформаційною перевантаженістю, яка ускладнює відокремлення фактів від маніпуляцій. Media Systems допомагає брендам аналізувати медіаполе, виявляти джерела впливу та формувати достовірну комунікацію. Детальніше: media-systems.ua

У 2025 році економія стала важливою частиною споживчої поведінки, і дані показують, що українці активно змінюють свої звички під час щоденних покупок. Найбільш поширеним способом заощадження стали акції та знижки, якими користуються 53% покупців. Це свідчить про те, що вигідні пропозиції та промоакції залишаються головним драйвером купівельної активності. 36% споживачів обмежили купівлю непершочергових товарів, а ще стільки ж зменшили загальну кількість покупок. Це демонструє прагнення раціоналізувати витрати та зосередитися лише на найнеобхіднішому. Третина українців (30%) почала частіше відвідувати дешевші магазини, а 27% — купують за попередньо складеним списком, щоб уникати спонтанних рішень. Помітною тенденцією стало зростання інтересу до власних торгових марок — 26% покупців довіряють private label як вигідній альтернативі. Ще 22% обирають дешевші бренди чи товари, підкреслюючи готовність відмовитися від «статусних» покупок на користь ціни. 17% зменшили замовлення онлайн, а стільки ж віддають перевагу більшим упаковкам або форматам, що дозволяє економити в довгостроковій перспективі. Такі зміни показують: українські споживачі адаптуються до економічних викликів, обираючи більш раціональні та практичні моделі поведінки. Для бізнесу це сигнал переглядати цінові стратегії, розширювати асортимент економних пропозицій і підкреслювати цінність товару. Media Systems допомагає брендам розуміти нові споживчі звички та будувати комунікації, які відповідають актуальним потребам аудиторії. Детальніше: media-systems.ua

Дані про частоту контакту з новинними ресурсами у 2025 році демонструють чіткий зсув у бік цифрових каналів, залишаючи традиційні медіа позаду. Найактивніше джерело новин — Telegram: 39% користувачів читають канали майже щодня, ще 12% роблять це часто. Разом понад половина аудиторії має регулярний контакт із цим каналом. Це робить месенджер провідним майданчиком для поширення новин. YouTube також став важливим джерелом: 19% споживачів дивилися новинні сюжети часто або постійно. Схожі показники показали Facebook (19%) та Телемарафон (19%). Це підтверджує, що соцмережі й відеоплатформи залишаються ключовими у формуванні новинного поля. Серед молодіжної аудиторії важливу роль відігравали TikTok (14%) та Instagram (11%). Хоча рівень щоденного споживання новин там нижчий, ці платформи все ж поступово закріплюються як інформаційні канали. Традиційні джерела демонстрували значно нижчі показники: лише 8% слухачів регулярно отримували новини з радіо, а газети й журнали мали найменшу залученість — лише 2% аудиторії зверталися до них постійно. Таким чином, новинні звички українців у 2025 році стали ще більш диджиталізованими: соцмережі, месенджери та відеоплатформи визначали інформаційний порядок денний, тоді як класичні ЗМІ втрачали вплив. Media Systems допомагає брендам обирати правильні канали для комунікації та будувати ефективні кампанії. Детальніше: media-systems.ua